Кредити України: скільки взяли, на що витрачаємо і наскільки це виправдано

Зовнішні позики відіграють важливу роль у підтримці стабільності економіки України. У світі існує кілька міжнародних організацій, які позичають великі суми різним державам. З ними наша країна тісно співпрацює довгі роки.

Кредит. Фото з відкритих джерел

Серед найбільших зовнішніх кредиторів України — Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції і розвитку, Канадське експортне агентство, Японське агентство міжнародного співробітництва, Європейський інвестиційний банк і т.д. Є ще і країни-кредитори (наприклад, США, Польща, ФРН), які займають Україні гроші з власних резервів.

Чи варто турбуватися

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, виступаючи під час VII Київського міжнародного економічного форуму, повідомив, що сукупний державний борг України за станом на початок жовтня 2021 року становить 90 млрд доларів. Водночас, за словами голови уряду, є плани по зміні його структури шляхом збільшення власних внутрішніх позик і зменшення відсотка зовнішніх.

За словами Шмигаля, фонд українського бюджету в наступному році профінансують держпозиками на суму понад 545 млрд гривень. При цьому внутрішні позики складуть близько 420 млрд гривень, а зовнішні — більш як 125,5 млрд гривень.

Також голова Кабміну повідомив, що у 2022 році обсяг платежів для погашення державного боргу складе понад 393 млрд гривень.

Є думка, що офіційний Київ набрав занадто багато кредитів і тепер громадянам України дуже непросто буде розплачуватися. На цьому наголошують деякі політики, економісти та аналітики. Цікаво, що особливо завзято "турбуються" за стан економіки України російські ЗМІ, де раз у раз з'являються статті із заголовками на кшталт "Україна заборгувала понад 90 мільярдів доларів", "Економіка України на межі краху", "Звичка клянчити" і т.п. Причому в мас-медіа РФ матеріали про борги України з'являються набагато частіше, ніж про російські. Найбільше "працюють" журналісти типу Соловйова, Кисельова та Скабеєвої — саме на їх телепередачах регулярно присутні особливо "жалісливі" експерти, які не втомлюються нагадувати про кредити нашої країни.

Давайте ж проаналізуємо, чи дійсно багато боргів в Україні у порівнянні з іншими державами світу, наскільки це нам вигідно і як боргове навантаження відбивається на економіці нашої країни.

У кого борг більший

Варто зазначити, що не тільки Україна, але й більшість інших країн світу мають дефіцитні державні бюджети. Тобто, витрати більшості держав зазвичай вищі, ніж доходи. Якщо порівняти нашу країну, наприклад, із Туреччиною, то цифри нашого зовнішнього боргу зовсім не виглядають страшними. Так, турецький борг у першому кварталі 2021 року складав 448,4 млн доларів, а український — 123,1 млн доларів. Лідери тут американці — 21,7 млрд доларів, а також німці (6,6 млрд), італійці (2,7 млрд) та іспанці (2,6 млрд). Як бачимо, це розвинені країни і накопичення великого зовнішнього боргу не заважає їм залишатися такими.

Дивлячись на статистику, ми бачимо серед головних "боржників" як багаті країни, так і бідні. Також абсолютно різні держави мають і низький зовнішній борг: Перу — 79,2 млн, Вірменія — 13,09 млн, Болгарія — 44,4 млн доларів, Грузія — 20,6 млн доларів, Ісландія — 19,4 млн доларів (дані також на 1 квартал 2021 року).

Російська Федерація, влада і мас-медіа якої, як ми пам'ятаємо, дуже "піклуються" про Україну, мала в першому кварталі 2021 року борг у розмірі 464,2 млн доларів, що майже вчетверо більше, ніж у нас. Правда, цей борг становив лише 31,5% від валового внутрішнього продукту РФ, тоді як в Україні він дорівнює 81,2% від ВВП.

Однак ці цифри теж не можна розглядати як показник розвитку та успішності економіки, оскільки в Австралії за аналогічний період борг становив 119,2% від ВВП, в Австрії — 171,2%, у Бельгії — 279,5%, а у Норвегії взагалі 1964% (!). Проте ніхто і не думає називати ці країни економічно нерозвиненими.

З ким співпрацювали і скільки зайняли

Позики від міжнародних фінансових організацій мають різні форми надання. Наприклад, від Міжнародного валютного фонду транш може бути спрямований на бюджетні цілі (програма stand-by). Своєю чергою Світовий банк надавав Україні програмну позику на політику розвитку, а ЄС надавав макрофінансову допомогу. Ці кошти дають Києву тільки за умови проведення чітко визначених заходів і реформ, які направляються на фінансування загального фонду держбюджету.

Крім того, деякі фінансові організації (МБРР, ЄБРР, ЄІБ, Німецьке Кредитна установа для відбудови (KfW) і т.д.) позичають нашій державі кошти для фінансування проєктів соціального та економічного розвитку, причому на пільгових умовах. Ці МФО фінансують проєкти будівництва доріг, оновлення транспорту і матеріальної бази медичних установ. Подібне адресне фінансування є дуже важливим, оскільки Україна дістала у спадок від СРСР вже зношену інфраструктуру, а на її оновлення часто не вистачає бюджетних коштів.

Згідно з офіційними даними порталу реєстру проєктів МФО (IFIs projects), поточний портфель включає майже 40 проєктів загальною вартістю понад 4 млрд доларів США і 9 млрд євро, залучених як позику державою або під державні гарантії. Серед них 10 проєктів, що фінансуються ЄБРР (один з них спільно з Euratom), 12 проєктів від Світового банку, 15 проєктів ЄІБ, а також кілька проєктів від інших МФО.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку, що входить до структури Світового банку, є найбільшим кредитором серед МФО, які надають Україні адресні позики на фінансування проєктів економічного і соціального розвитку. Частка МБРР становить майже 33% від загальної кількості подібних позик.

Зараз у нас в країні на етапі реалізації проєкти МБРР в сферах охорони здоров'я, енергетики, інфраструктури, а також соцполітики.

Всього за роки співпраці з Україною Світовий банк затвердив 59 позик загальним обсягом близько 13 млрд доларів, з яких на сьогоднішній день отримано близько 10 млрд доларів.

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) кредитує як держсектор України, так і приватний. Щороку цей банк перераховує Києву від 0,5 до 1 млрд євро. Загальний обсяг виділених Україні коштів становить понад 14,5 млрд євро.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) станом на 1 вересня 2021 року виділив Україні понад 7,5 млрд євро в рамках 50 проєктів. Серед них розвиток автодоріг, залізниць, енергетика, підтримка малого і середнього бізнесу, а також відновлення інфраструктури підконтрольних Києву частин Луганської та Донецької областей. Проєктний портфель цієї фінансової організації в держсекторі налічує 24 проєкти на загальну суму понад 5 млрд євро.

Окремо варто згадати і Німецьку кредитну установу для відбудови (KfW) — державний банк Уряду Німеччини. У сферу його діяльності входять загальні позики, підтримка середнього та малого підприємництва, будівництво, енергозбереження, а також охорона навколишнього середовища та ряд інших напрямів.

Україна успішно завершила три проєкти в рамках співпраці з KfW на загальну суму 217 млн євро, причому вибрала ці кошти повністю. Також триває реалізація ще трьох проєктів обсягом 207,5 млн євро, з яких вибрано поки менше половини коштів.

Що стосується співпраці України з Міжнародним валютним фондом, то "Коментарі" зупинялися на ньому в окремій статті.

У 2010 році було укладено з МВФ угоду на суму понад 15 млрд доларів, але через невиконання Києвом умов кошти не були вибрані повністю.

У 2014 році після подій Євромайдану Україна і Фонд домовилися про нову програму на суму близько 15,1 млрд доларів. У 2015 році наше керівництво попросило додаткові кошти, причому на ще більшу рекордну суму. Однак отримано було менше половини (8 млрд доларів) через невиконання умов договору. МВФ здійснив чотири транші, потім призупинив перерахування коштів. Після цього гроші надійшли лише в серпні 2021 року — 2,7 млрд доларів в рамках загального розподілу СПЗ серед країн-членів Фонду.

Тривають суперечки щодо суми в 3 млрд доларів, які перерахувала Росія в грудні 2013 року як позику на покупку облігацій за пільговими умовами. Офіційний Київ називає той кредит хабарем колишньому президенту Віктору Януковичу. Зараз продовжуються судові розгляди. Україна визнає перед РФ тільки борг у розмірі 0,61 млрд доларів.

За підрахунками різних організацій, всього в 2021 році Україна повинна віддати зовнішнім кредиторам від 16 до 21 млрд доларів.

Чи вигідна співпраця?

Деякі експерти підкреслюють, що на обслуговування і погашення кредитів Україна витрачає від 20 до 40% свого бюджету, що є непосильним навантаженням для економіки країни. Однак з цим згодні не всі. Наприклад, голова Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник вважає поточне боргове навантаження, прийнятне для країни.

Своєю чергою Сергій Сароян, засновник компанії Performance Managment, вважає, що нашій країні зараз просто необхідно співпрацювати з міжнародними фінансовими організаціями:

Експерт підкреслює, що кредити є гарантією оздоровлення економіки, на яку звертають увагу інші інвестори.

За словами Сергія Сарояна, в ідеалі зусилля уряду повинні створювати умови для розвитку ринкової економіки і спокійного ведення бізнесу, що зменшує ризики інвестування в країну. Це привертає увагу інших великих кредиторів та інвесторів, які починають виділяти гроші, що йдуть або в бюджет (наприклад, гроші Світового банку та ЄС), або в економіку (агропромисловість, розвиток "зеленої" енергетики і т.д.).

За його словами, порахувати позитивний ефект кількісно не можливо. Але можна сказати одне — якби не співпраця з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями, то Україна б просто не пережила хронічний дефіцит бюджету.

***

Отже, більшість експертів вважають, що співпраця з МФО Україна на цьому етапі дуже важлива. Це допомагає економіці країни долати різні кризи.

І все ж українці отримують комунальні платіжки і бачать там досить великі цифри. Також вони приходять до магазинів, на ринки і спостерігають зростання цін, яке відбувається набагато швидше, ніж зростання рівня заробітних плат. Тому якщо ми скажемо, що США, Швейцарія і Японія мають зовнішній борг в рази більший, ніж у нашої країни, їх це, природно, не задовольнить. Вони дадуть відповідь, що там високий рівень життя, чого, на жаль, не можна поки сказати про нашу країну.

Чергове зростання тарифів на послуги ЖКГ, низькі зарплати, зростання безробіття та інші економічні "негаразди" мимоволі наводять на думку, що наша влада, мабуть, щось неправильно робить. І все ж не можна сказати, що офіційний Київ займає надто багато грошей і потрібно припинити брати кредити. На наш погляд, тут проблема в іншому: влада змінюється, а злодійство і корупція як були, так і залишилися. І які б не надходили кошти в Україну, ніхто не дасть гарантії, що всі вони будуть використані за призначенням, а не осядуть у чиїхось бездонних кишенях.

Ця проблема була актуальною при Кучмі, посилилася при Януковичі, не була усунена ані при Порошенку, ані при Зеленському. І на війну все списувати не слід, як це люблять робити багато політиків, які перебувають при владі. Та правляча команда, яка не на словах, а на ділі припинить корупцію і злодійство у вищих ешелонах влади, отримає стабільну підтримку громадян України. Поки ж ми бачимо зовсім інше.

Раніше портал "Коментарі" повідомляв про головний фінансовий документ України і чим він є насправді: бюджетом розвитку чи бюджетом проїдання.