Бюджет України на 2021 рік: чи вистрілять "красиві цифри" після коронакризи

Уряд схвалив проект держбюджету на 2021 рік і подав його до Верховної Ради. Вона має намір розглянути його вже в п'ятницю. Проект назвали "бюджетом можливостей для розвитку" і визначили його ключові пріоритети. Наскільки головний фінансовий документ, оцінюючи ці пріоритети та загальну ситуацію, може стати "бюджетом можливостей для розвитку" і які перспективи його прийняття — на ці та багато інших питань відповіли експерти.

Пріоритети

На думку фінансового експерта Олексія Куща, судячи з пріоритетів, які були озвучені, можна говорити про те, що принципи бюджетної політики фактично не змінюються.

"Є фасадні пріоритети. Якщо подивимося на пріоритети нинішнього Мінфіну, бачимо, що значна їх частина входила в так звану" стратегію Гройсмана" - прем'єра часів президентства Порошенка. Це і підвищення мінімалки, і дорожнє будівництво. Спорт, культура і розвиток регіонів — це вже фасад всіх бюджетів останніх років. Влада просто використовує цю тематику як димову завісу для того, що насправді відбувається з нашим бюджетом", — говорить фінансовий експерт.

З нового пріоритету він відзначає "масштабну цифровізацію економіки". Правда, підкреслює Олексій Кущ, толку від цього не буде без системної стратегії, без розуміння, до чого ця сама цифровізація повинна привести.

"Цинічно виглядають заявлені як пріоритетні пункти, присвячені освіті, медицині, турботі про старість, — вважає експерт. — Адже нинішній Мінфін — це не стільки Мінфін українців, скільки — зовнішніх кредиторів. Представники нашого уряду в цей важкий для країни час виконують рекордні виплати по зовнішнім боргам, виробляють позаплановий викуп боргових зобов'язань кредиторів. На це відволікаються колосальні ресурси, яких так не вистачає самій Україні".

Саме тому, підкреслює Олексій Кущ, такий Мінфін не здатний сформувати якісний бюджет, з інвестиціями в соціальний капітал — науку, освіту, медицину. Не має сили він також вибудувати піраміду державних пріоритетів — зі звичайним українцем як домінантою, а інтересами зовнішніх кредиторів і наших фінансово-промислових груп — на другому або третьому порядку. У нас, на жаль, все навпаки. Ну, а заявлені як пріоритет виплати пенсіонерам 75+ виглядають, на думку експерта, в якомусь роді знущанням, з огляду на низьку тривалість життя в Україні.

"Називаючи документ "бюджетом можливостей для розвитку", в Кабміні навряд чи не розуміли, що цей розвиток можливий тільки при факторах, що не залежать від держави. І перш за все — на низька база порівняння. Адже в порівнянні з убивчим для економіки 2020-м, наступний рік, за всіма прогнозами, буде кращим", — резюмує Олексій Кущ.

Падіння економіки

Економічний і політичний експерт Тарас Загородній міркує так: "Навряд чи прийняття держбюджету буде легким. У нас традиційно його перевантажують своїми пропозиціями представники опозиції. Та й у владі вистачає тих, хто буде намагатися закласти туди свої "хотілки". При цьому у нас фактично ні один бюджет за роки незалежності не виконувався в тому вигляді, в якому приймався. залежно від ситуації — йде перерозподіл тих чи інших статей. Але грошей завжди не вистачає. Цього разу до хронічного дефіциту додається ще й серйозне падіння економіки. Тільки зовнішньоторговельний оборот у нас в цьому році впав майже на 10%. А є ж і інші не менш сумні наслідки коронакризи".

Варіантів тут, за словами експерта, небагато: брати чергові запозичення — або скорочувати витрати.

"Зрозуміло, що скорочувати витрати не будуть — особливо на переддень виборів, — підкреслює Тарас Загородній. — Так що стануть малювати красиві цифри. Інша справа — наскільки вони будуть реалістичні... Наповнювати бюджет можна лише за умови економіки, яка стабільно працює.  А тому важливо побачити, що ми переходимо на нову модель економіки. Що у нас почнуть спрощувати податкове законодавство, зроблять ставку на дерегуляцію, стимулюють експортну промисловість. У цьому сенсі подає надію обіцянка уряду запустити роботу експортного агентства (яке у нас як би є, але толку від нього поки немає)".

Коментуючи озвучені прем'єр-міністром Денисом Шмигалем дані, що в проекті передбачено 4,7% зростання ВВП і курс — до 29 гривень за долар, експерт назвав їх реалістичними.

"Але є як зовнішні, так і внутрішні чинники, які можуть вплинути на закладені урядом цифри, — уточнює Тарас Загородній. — Що стосується курсу, тут багато що залежить від політики НБУ. Зростання ВВП залежить багато в чому від того, як будуть відновлюватися зовнішні ринки. Але якщо в цьому році падіння ВВП буде 5-6%, то вийти в майбутньому на 4,7% — можливо. Де-факто, повернемо в стан до відскоку, який стався в цьому році. Це так званий ефект низької бази".

"Бюджет розвитку"

Уряд і не міг не схвалити проект бюджету на 2021 рік, бо в іншому випадку ризикував уславитися гіршим Кабміном, який навіть не зміг подати відповідний законопроект до Бюджетного комітету Ради у визначений законом до 15 вересня термін. Такої думки дотримується політичний експерт Світлана Кушнір.

"Так що тут вони молодці, тут вони впоралися, — іронізує вона. — Щодо драйверів "бюджету розвитку" — давайте подивимося, що там до першого читання вийде. Тим більше, що на цьому тижні може бути проголосований законопроект про локалізацію, а це дає шанс на зростання і розширення промислового виробництва в Україні. Це якраз те, що я вітаю — і бажаю нардепам не звертати уваги на окрики з ЄС про неприпустимість такого законодавчого акту. Якщо Євросоюзу так не хочеться, щоб наш машинобудівний потенціал був реалізований — не питання. Нехай просто нададуть Україні безповоротну фінансову допомогу на 30 і більше мільярдів. Щоб ми могли, не заробляючи, роздавати ці кошти народу, мирно їх проїдати".

Світлана Кушнір нагадує, що провладна фракція вже заявляла про невдоволення діяльністю ряду міністрів фінансово-економічного блоку. Анонсувалися і кадрові чистки і перестановки в уряді Дениса Шмигаля.

"Можливо, ці заяви могли вплинути на якість самого документа", — зазначає політексперт.

На думку Світлани Кушнір, попри ймовірну "вогкуватість", бюджет на наступний рік буде прийнятий.

"Але крові попсують фракції один одному і Кабміну, і Офісу президента — ой як багато, — прогнозує політексперт. — Вибори, кулуарні домовленості, приватні інтереси шляхом коштів держави та інше ніхто не скасовував. Все буде, як завжди. Але тепер — трохи цікавіше та інтенсивніше".