Головна Новини Бізнес фінанси Економічний прогноз: чого очікувати українцям
commentss НОВИНИ Всі новини

Економічний прогноз: чого очікувати українцям

Як зміняться макроекономічні показники в липні та чи допоможуть покрити дефіцит бюджету іноземні гранти та дотації

30 червня 2022, 18:00
Поділіться публікацією:

Україна отримала зовнішньої допомоги держбюджету за червень в розмірі 126,5 млрд. грн. НБУ в звіті за червень повідомляв про те, що банківська система високоліквідна, а банки зможуть покрити минулорічними прибутками втрати працюючого кредитного портфелю з огляду на інфляційні ризики. Експерти розповіли, як зовнішні дотації та поточний стан фінансового ринку України впливають на макроекономічні показники й чого очікувати до кінця року.

Економічний прогноз: чого очікувати українцям

Фото ілюстративне / Pixabay

Фінансово-економічний оглядач Богдан Слуцький говорить, що гранти та вливання в бюджет допоможуть зменшити його дефіцит. Однак в перспективі дотації та купівля облігацій, "друкування" коштів не спрацює — держава має допомогти бізнесу та відновлювати експортний потенціал.

"Станом на кінець червня обсяг надходжень від міжнародних партнерів вже становить 126,5 млрд грн, адже надійшов вчора, 29 червня, грант від США в розмірі 1,3 млрд дол. Тобто це означає, що обсяг міжнародної підтримки в червні в 4,5 рази перевищує травневий показники (28 млрд грн). Це дуже позитивний сигнал, оскільки до цього дефіцит держбюджету фінансувався переважно внутрішніми ресурсами (податковими, митними надходженнями, дивідендами держпідприємств, продажем ОВДП банка та населенню, а також емісією гривні Нацбанком)", — наголошує експерт.

Через нерегулярне надходження грантів та дотацій від міжнародних партнерів зростають інфляційні та девальваційні ризики, адже Нацбанк вимушений надавати кошти на зменшення дефіциту бюджету та постійні видатки.

"При цьому варто звернути увагу, що незважаючи на достатню суттєву міжнародну підтримку в червні, Нацбанк в цьому місяці "надрукував" рекордну суму коштів для фінансування дефіциту держбюджету у розмірі 105 млрд грн. Однією з причин такої ситуації є те, що міжнародна підтримка надходить нерівномірно, через що виникають розриви ліквідності, а цього допускати не можна (треба вчасно фінансувати армію, зарплати вчителям, лікарям, пенсії, соцвиплати тощо). Тому на допомогу Мінфіну приходить фінансування від Нацбанку. Проте така практика створює посилення інфляційних та девальваційних ризиків, тому цим інструментом зловживати не варто", — пояснює Богдан Слуцький.

Крім того, експерт наголосив, що, за даними Мінфіну, протягом наступних місяців міжнародна фінансова підтримка буде на достатньо високому рівні (зокрема в липні на рівні 4,77 млрд дол).

За рахунок цих коштів Мінфін зможе профінансувати видатки без значного залучення емісійного фінансування Нацбанком.

"Проте лише на це розраховувати не варто. Необхідно продовжувати, як би це складно не було в умовах війни, шукати прозорий діалог з бізнесом, відновлювати експортний потенціал та сприяти продовженню роботи бізнесу, оскільки вони і так знаходяться під великими ризиками. Лише такі кроки забезпечать сталу макроекономічну стабільність в середньо та довгостроковій перспективі", — говорить експерт.

Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio, вважає, що кредитування — це добре, але зрештою Україна буде змушена повертати ці кошти після війни. Поки тривають бойові дії про ріст макроекономічних показників можна забути, говорить він.

"Той факт, що в Україну надходить більше коштів від партнерів, ніж від податків та бізнесу, є потужним сигналом, що Україну фактично продають західним кредиторам. Повертати гроші з урахуванням втрачених територій та зруйнованої інфраструктури буде неможливо. Пізніше Україна стане тотально підпорядкованою вимогам кредиторів. Попит населення країни збережеться базовим: на продукти харчування, ліки, енергоресурси. Дефіцит Пенсійного фонду продовжує зростати. Це загрожує тим, що в умовах війни і після багатьох пенсіонерів не зможуть отримувати свої виплати. Заробітні плати населення будуть падати, оскільки інвестиційної активності нам не обіцяє побачити. Уся бізнес-активність буде внутрішньою", — додає аналітик.

Наразі ж не варто очікувати позитивної динаміки від реального сектору.

"Відновлення бізнес-активності зараз виглядатиме оптимістичним на тлі слабкої порівняльної бази минулих місяців, але в абсолютних цифрах ні туризм, ні ресторанний бізнес, ні будівництво, чи сільськогосподарський бізнес не демонструють позитивної динаміки. Доки війна макроекономічні показники будуть падати. Якщо почне підвищуватись активність ринку нерухомості, то потрібно придивитися до динаміки цін. Імовірніше, що ціни почнуть падати як мінімум на вторинному ринку. Якщо в роздрібному секторі буде сплеск активності, то лише до початку навчального сезону у зв'язку з необхідністю підготувати дітей до школи. Торгівля автомобілями не зростатиме, а ось пропозицій про продаж автомобілів буде більше. Причина в тому, що люди намагатимуться вийти в кеш, щоб мати гроші на утримання та харчування сімей", — зазначає Олександр Болтян.

Як писав портал, хто зможе подати заявки на державні гранти для розвитку бізнесу.



Читайте Comments.ua в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення


Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!