"Гроші є, кредитів немає": експерти розповіли, що може перешкодити курсу нового глави НБУ

Новий голова Нацбанку України Кирило Шевченко повідомив, що курс у НБУ буде базуватися на чотирьох основних напрямках: реальне відновлення кредитування (мова про реальний сектор економіки); зниження "поганих портфелів" у банках; збереження макрофінансової стабільності; продовження і поглиблення співпраці з міжнародними партнерами. З якими труднощами він може зіткнутися, намагаючись реалізувати ці напрямки робіт — про це "Коментарям" розповіли експерти.

"Іноземці біжать з ринку наших ОВДП"

Президент Інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак нагадує про критику, яка лунала на адресу сьогоднішнього правління НБУ і вже колишнього голови Нацбанку Якова Смолія стосовного того, що відношення  кредитів, що працюють до ВПП постійно зменшувалося.

"Однією з причин називалася висока облікова ставка, яка не дозволяє дешево кредитувати реальний сектор, – пояснює Тарас Козак. Через рік ставка суттєво впала, але ми не бачимо істотного збільшення кредитування. Тому що потрібні ще й дешеві депозити при низькій інфляції. Друга важлива причина складнощів з кредитуванням реального сектора – жорсткі нормативи НБУ до позичальників. Є ще ряд причин, що вже не залежать від НБУ. Це слабкий захист кредитора, погана правоохоронна система, корупційна – судова, погана робота виконавчої служби".

До того ж, наголошує експерт, ми маємо постійний великий дефіцит бюджету. А кредитувати бюджет (який обов'язково поверне гроші) банкам вигідніше, надійніше, ніж кредитувати інших позичальників – в умовах поганого захисту кредитора.

Говорячи про "погані портфелі" у банках або ж NPL (non performing loans – прострочені кредити, обсяг кредитів в кредитному портфелі банку, за якими не виконуються умови кредитного договору), Тарас Козак підкреслив, що Кирило Шевченко прекрасно знає цю проблему.

"Робота з NPL завжди складна. Адже їх доводиться продавати на ринку дешевше, ніж номінальна ціна кредиту, – говорить експерт. – Цим користуються умовні "майори", які можуть потім прийти і сказати, що той завдав збитків державі – купив за мільйон кредит, а продав за 800 тис. У підсумку представникам фінустанов доводиться ходити у відповідні органи, де їм тріпають нерви, де вимагають хабарі... А тому держбанки не активні в тому, щоб ці кредити продавати. А погасити їх неможливо. То позичальник зник, то у нього проблеми з погашенням. Важливо, щоб держоргани не лізли в діяльність банків, які самі знають, як краще поступати з проблемними кредитами".

Третім пунктом Кирило Шевченко позначав важливість збереження макрофінансової стабільності. І вона, на думку Тараса Козака, у нас є.

"Головне її не розхитувати, розповідаючи, що нам потрібен долар по 30, а інфляція-11%. Не треба говорить про емісію, що ми заллємо економіку грошима. Навіть просто заяви в такому роді призводять до негативних процесів на ринку, – попереджає експерт. – Адже після зміни голови НБУ нічого глобально не змінилося. А долар вже на 1 грн виріс. А іноземці тікають з наших ринку ОВДП. А все це – непродумані заяви окремих чиновників".

Важливо проводити ту макрофінансову політику, яку НБУ проводив раніше, упевнений Тарас Козак.

"Можливі точкові зміни, – зазначає він. – Але точно не емісія на 300 мільярдів гривень. Упевнений, новий глава НБУ це розуміє".

Що стосується продовження і поглиблення співпраці з міжнародними партнерами, включаючи МВФ, то воно при попередньому керівництві Нацбанку було успішним. Важливо не опускати планку, вважає експерт.

"Нещодавно ми отримали черговий транш, – нагадує Тарас Козак. – НБУ останнім часом виконував всі зобов'язання, які брав перед МВФ. Хоч наривався за це на критику з боку органів влади України. Який шлях обере Шевченко – важко сказати. Можливо, спробує знайти золоту середину між вимогами МВФ і бажаннями українського промислового лобі. Але це буде нелегко".

"Пастка ліквідності"

Фінансовий експерт Павло Вернівський підкреслює, що одного бажання повернути кредитування реальної економіки – мало.

"Зараз з проблемою кредитування зіткнулася не тільки Україна, але й усі розвинуті держави, – пояснює експерт. – А тому наша банківська система навіть після зниження облікової ставки не готова допомагати реальному сектору. Гроші є, а кредитів немає. Це відомо як "пастка ліквідності". Українська банківська система замість кредитування воліє заробляти на цінних паперах. Портфелі вітчизняних банків стабільно зменшують кредитування, натомість зростають вкладення в цінні папери в ОВДП. І одним хотінням цю проблему не вирішити".

Говорячи про "погані портфелі", Павло Вернівський зазначив, що дана проблема виникла не сьогодні. І вирішувати її потрібно було давно. Але – відтягували. Адже банки однозначно будуть мати втрати. Водночас, наявність таких "поганих портфелів" дозволяє саме на них списати погані результати того чи іншого банку за звітний період.

"Збереження макрофінансової стабільності можливе за умови низької інфляції. Але як тільки банки почнуть активно кредитувати економіку, є ризик зростання інфляції. Так що перший і третій пункт "програми Шевченка" суперечать один одному, – вважає Павло Вернівський. – Попереднє керівництво НБУ боролося з інфляцією за допомогою високих процентних ставок. Банки менше кредитували економіку, реальний сектор отримував менше грошей. Гроші фактично викачувалися з економіки. А коли немає грошей, немає інфляції. Не знаю, як новий глава НБУ думає утримати інфляцію, не підвищуючи облікову ставку і почавши кредитувати реальний сектор економіки".

Співробітництво з МВФ можливе за умови незалежності НБУ. Але незалежність – поняття умовне, зазначає експерт.

"Приміром, глава НБУ заявить міжнародним кредиторам, що його точка зору щодо необхідності кредитування реального сектора економіки збігається з точкою зору президента. Він незалежний – просто погляди збіглися. Так що тут все залежить від світогляду глави НБУ. У попереднього він із президентським, схоже, не збігся", – зазначає Павло Вернівський.

Масова відставка

Голова громадської організації "Re:Старт", акціонер в "Банк Юнісон", фінансовий експерт Оксана Чепіжко впевнена: для того, щоб на практиці реалізувати озвучений курс нового керівника НБУ, слід відправити у відставку все правління Нацбанку зразка 2014-2020 років.

За словами експерта, зміна складу правління НБУ створить умови для коригування монетарної політики, яка повинна стимулювати економічне зростання через кредитування виробництв – за умови забезпечення цінової та фінансової стабільності.

Оксана Чепіжко вважає, що та монетарна, валютно-курсова політика, а також регуляторна функція, яка супроводжувалася складом Правління зразка 2014-2020, спровокували:

– кризу 2014-2015 (трикратну девальвацію грн);

– нестримну інфляцію 2015-го (у квітні того року вона склала більше ніж 60%);

– стагнацію економіки протягом 2015-2020;

– доведення цін виробників до стану глибокої дефляції (мінус 4,2% за 1 квартал-2020);

– колапс кредитування виробничих підприємств, який триває і сьогодні (при нормі кредитування 60-70% від ВВП, в Україні сьогодні цей показник – трохи понад 20%).

Як раніше повідомляли "Коментарі",  представник Міжнародного валютного фонду в Україні Йоста Люнгман прокоментував призначення новим головою Національного банку Кирила Шевченка. Основна думка МВФ полягає в тому, що необхідно зберегти незалежність регулятора.

Читайте Comments.ua в Google News