Ринок алкогольної продукції в Україні: роки військові

Алкоголь здавна вважається найдоступнішим і наймасовішим антидепресантом, використовуваним широкими масами суспільства. Це особливо важливо в умовах стресу, що виникає в результаті, у тому числі і через війну. Проте, за офіційними даними, ринок алкогольних напоїв в Україні падає, при цьому зростає експорт.

Що відбувається на ринку алкогольної продукції в Україні

Виробляти алкоголю стали менше

2022-го року виробництво горілки в Україні впало на 13,2%. В асоціації "Укрпиво" оцінили падіння виробництва пінного напою на 27,9%

За даними маркетингового агентства Pro-Consulting, у січні-червні 2022 року українці купили пива на 6,8 млрд. грн., що на 34% менше у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. Загалом продаж горілки впав на 53%, вина – на 58%, коньяку – на 66%. Найбільше втратили ігристі вина – мінус 67%.

Але деякі виробники, наприклад, Nemiroff, Global Spirits та виробник вина Shabo, змогли переорієнтувати виробництво на експорт.

Пояснили це у компаніях зростанням інтересу до України, що виявилося, зокрема, й у спробах долучитися до української культури через міцні напої. Наприклад, у традиційній країні вина Португалії влітку 2023 року, за оцінками компанії ТОВ "ЛВН Лімітед", виріс інтерес до горілки виробництва компанії Nemiroff. Щоправда, через різке зростання транспортних витрат очікувати зростання експорту алкоголю закордон все ж таки не варто.

Баядера, Nemiroff та Global Spirits – основні виробники горілки в Україні

До 2022 року ринок алкогольних напоїв в Україні – це кілька десятків великих та середніх легальних компаній, які постачали українцям міцні, і не дуже напої.

У сегменті міцних напоїв, насамперед горілки, лідерами залишалися "Баядера груп", Global Spirits та Nemiroff, кожен із яких утримав свої позиції на ринку, а дехто їх і наростив за рахунок розширення експорту.

Так, "Баядера груп" Наталії Бондарєвої продовжує контролювати близько 30% українського ринку алкогольних напоїв, реалізовуючи горілку ТМ "Хлібний дар", "Козацька рада", "Перша гільдія", а також вина та коньяки ТМ "Коблево".

Цьому виробнику, можна сказати, пощастило – хоча заводи бренду в Одесі та Миколаєві через війну працювали з перебоями, основний актив "Баядери" — горілчаний завод "Національної горілчаної компанії" на Черкащині не постраждав. А виробничі можливості підприємства дозволяють виробляти до 150 млн. пляшок на рік. Тому представники "Баядера груп" і заявили: "ми не бачимо серйозного падіння легального ринку горілки".

Також компанія має і "подушку безпеки" — Климовичський лікеро-горілчаний завод у місті Климовичі, Республіка Білорусь. Щоправда в компанії стверджують, що відкликали ліцензію відразу після вторгнення Росії в Україну минулого року, проте, за даними ЗМІ, горілку під ТМ "Хлібний дар" від цього заводу продовжують продавати на окупованих територіях. Раніше в 2018 році компанія заявила про продаж свого заводу в Росії.

Аналогічна ситуація у холдингу Global Spirits Євгена Черняка з його основним брендом "Хортиця". Як писали "Коментарі", холдинг володіє винзаводом в окупованому Криму і двома підприємствами в самій Росії - "Російська північ" у місті Вологда та "Родник і К" в підмосковних Митищах.

Сам бізнесмен стверджує, що заборонив використання ТМ "Хортиця" при виробництві горілки, але, за окремими підрахунками, він міг заплатити з 2014 року до бюджету Росії мінімум 15 млн дол податків, а з урахуванням непрямих платежів понад 240 млн дол. Щоправда, у липні самого Черняка в Росії оголосили в розшук як фінансиста тероризму, що проявилося в підтримці ЗСУ.

Як стверджували на підприємстві, за час війни вони зберегли виробництво та 2239 робочих місць, вклали майже 50 млн грн у виробництво та заплатили 3,6 млрд грн податків. Все це було непросто, якщо врахувати, що підприємство компанії розташоване у практично прифронтовому Запоріжжі.

Що стосується замикаючої трійку лідерів ринку алкоголю України – компанії ТОВ "ЛВН Лімітед" — бренд Nemiroff, то за словами генерального директора Юрія Сорочинського їхня компанія експортує 45% усієї української горілки.

Хоча завод компанії і знаходиться у досить далекій від передової Вінницької області, 2022-го року підприємство не працювало більше місяця. В результаті, хоч і вдалося збільшити дохід компанії майже на 4%, її прибуток значно впав.

Тим не менш, у Немірофф розраховують на краще після війни та готуються розвивати як експорт, так і виробництво для внутрішнього ринку.

Як і інші алкогольні бренди України, Nemiroff працював у Росії, співпрацюючи з компанією "Об'єднані пензенські горілчані заводи" (ОПВЗ), на підприємствах якої розливали горілку під відповідною ТМ. Свою ліцензію Nemiroff відкликав ще у червні 2022 року, але горілка продовжувала розливатись, що призвело до судового позову до ОПВЗ.

"Золота сімка" та "лівий" алкоголь — як поживає тіньовий ринок

Хоча офіційно виробництво алкоголю, насамперед горілки, і впало, це відбувалося ще до війни.

Так, у 2020 році офіційно виробництво горілки впало на 6,7% — до 44,5 млн декалітрів (дал), але при цьому виробництво спирту зросло на 36% або до 9,3 млн дал. Вже тоді експерти говорили про зростання частки тіньового ринку алкоголю, від якого держбюджет втратив у 2021 році приблизно 9 млрд грн.

У 2022 році ситуація схоже тільки загострилася: так за підрахунками видання "NV" частка тіньового виробництва алкоголю в Україні може сягати 36%, а втрати бюджету майже 12 млрд грн.

Однією з основних причин такого вибухового зростання можна вважати відмову держави від монополії на спирт, ліквідацію ДП "Укрспирт" та продаж спиртових заводів, перший з яких було продано у жовтні 2020 року, приватному бізнесу.

З того часу в Україні з'явилися 7 груп власників-спиртзаводів, відповідальних за виробництво неврахованого спирту:

Харківська група (компанії "Укрспецспирт", "Караван", "Артемівка"), обсяг виробництва неврахованого спирту — 1500 тонн на місяць;

Вінницька група (компанія "Бершадь Люкс", Юрковецький спиртзавод), обсяг виробництва неврахованого спирту — 500 тонн на місяць;

Київська група (Стадницьке МПД, компанія "Сталь Груп Енерджі"), обсяг виробництва неврахованого спирту – 500 тонн на місяць;

Рівненська група (Зірненський та Холмінський спиртзаводи, компанія "Захід Дистилері"), обсяг виробництва неврахованого спирту – 150 тонн на місяць;

Львівська група (Сторонібабське МПД, Струтинське МПД, Рава-Руський спиртзавод, компанії "Гуральня Бруницьких" та "Вест Вей"), обсяг виробництва неврахованого спирту – 150 тонн на місяць;

Кіровоградська група (Межирицький вітамінний завод), обсяг виробництва неврахованого спирту – 100 тонн на місяць;

Житомирська група (Чуднівська філія Житомирського лікеро-горілчаного заводу), обсяг виробництва неврахованого спирту – 100 тонн на місяць.

Від "Пупса" до нардепів від ОПЗЖ та Слуги народу – хто контролює алкогольний "лівак"

За кожною із груп стоять досить впливові особи. Наприклад, Львівська група з її об'єктами може контролюватись екс-нардепом та бізнесменом зі Львова Ігорем Кривецьким. Він також відомий на прізвисько Пупс і як головний спонсор партії Свободи. До 2019 року Кривецький міг контролювати державний "Укрспирт" і, нібито, стягував із кожного літра контрафактного алкоголю, виробленого із "лівого" спирту, 1 долар.

Найбільша Харківська група виробників спирту може бути пов'язана з відомим у Харкові підприємцем та почесним консулом Вірменії у Харкові Арменом Асланяном. За даними сервісу YouControl, свого часу він мав відношення до Артемівського спиртзаводу. А зараз володіє 24% Караванського спиртзаводу, як, до речі, і екс-нардеп від Народного фронту Ігор Котвіцький, за даними ЗМІ бізнес-партнер екс-глави МВС Арсена Авакова, і до якого правоохоронці мають питання.

Цікаво, що про проблеми на харківських спиртзаводах говорить віце-губернатор Харківщини Олександр Скакун, який нарік, що відеоспостереження за виробництвом спирту неефективне: "запис ведеться, але дані чомусь не зберігаються на серверах, що не дає можливості повноцінно аналізувати те, що відбувається на заводі. Наприклад, коли обладнання працює, а коли ні, не маючи відеозапису, дізнатися неможливо".

Все це, зрозуміло, грає лише на руку вигодонабувачам виробництва неврахованого спирту та алкогольної продукції. Як писали "Коментарі", "смотрящим" за ринком підакцизних товарів – алкоголю та спирту називають Сергія Вязьмікіна, екс-першого заступника начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Так незивний "бек-офіс" на чолі з Вязьмікіним через зв'язки у податковій може блокувати податкові накладні для учасників тютюнового та алкогольного ринків, тим самим примушуючи їх "ділитися". Такса становить 6 гривень з літра спирту, 3 гривні з 0,5 літра горілки та 20 доларів із коробки контрабандних сигарет.

Політичний "дах" підприємству могли надавати тепер уже екс-нардеп від ОПЗЖ Ігор Абрамович та голова Комітету ВР з питань податкової політики Данило Гетьманцев, нардеп від "Слуги народу".

В результаті, за оцінками експертів, втрати держбюджету від тіньового обороту алкоголю становлять близько 9 млрд грн щорічно.

Алкоголь знову подорожчає

Не можна сказати, щоб держава не намагається боротися з тіньовим ринком алкоголю, але найчастіше використовує для цього малоефективні інструменти, як-то мінімальна ціна на алкогольні напої.

Тим самим передбачається, що нижча ціна буде "маркером фальсифікату" для споживачів. Але біда в тому, що покупці часто свідомо ризикують, купуючи підроблений алкоголь, про що чудово обізнані. Так, у 2020-му році в ході такої "рулетки" від отруєння сурогатним алкоголем або його передозування померло 2513 українців, а за перші 3 місяці 2021 року 580 осіб.

Як би там не було, за рішенням Кабміну мінімальні ціни на алкоголь збільшаться:

на горілку – з 89 до 101 гривні за 0,5 літри;

на коньяк — на 11-12% залежно від кількості зірочок;

на віскі, ром та джин – на 25%; на ігристі вина – на 28%; на звичайні вина – на 62%;

на сидр, пері, вермути, інші зброжені напої з міцністю до 22% — на 61-71%.

Навряд чи це рішення зможе подолати ринок тіньового алкоголю, але у 2022 році українці почали помітно менше купувати спиртні напої. Значить виробникам і продавцям тіньового алкоголю все ж таки варто готуватися до падіння своїх доходів, а їх покровителям у владі – до зниження сум "відкатів".